жартувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ґецувати — жартувати … Лемківський Словничок
фіґлюватн — жартувати … Лемківський Словничок
Всеукраинский национальный конгресс — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия
веселун — а/, ч. Весела, життєрадісна людина; той, хто любить веселитися, жартувати і т. ін … Український тлумачний словник
веселуха — и, ж. 1) Весела, життєрадісна людина; та, що любить веселитися, жартувати і т. ін. 2) жарт. Алкогольний напій … Український тлумачний словник
витівати — а/ю, а/єш, недок., ви/тіяти, ію, ієш, док., перех. і неперех. Вигадувати що небудь, робити щось незвичайне. || Робити різні витівки, жартувати, пустувати … Український тлумачний словник
віджартовуватися — уюся, уєшся, недок., віджартува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Замість серйозної давати жартівливу відповідь; відмагатися жартами. 2) тільки док., рідко. Закінчити, перестати жартувати … Український тлумачний словник
віц — а, ч., діал. Дотеп. •• Пуска/ти (пусти/ти) віц жартувати … Український тлумачний словник
жартівливий — а, е. 1) Який любить жартувати, веселитися, схильний до жартів (про людину). || Власт. веселій, дотепній людині, яка жартує або любить жартува/ти (у 1 знач.). 2) Який містить жарт, має характер жарту. || у знач. ім., рідко жартівли/ве, вого, с.… … Український тлумачний словник
